Український і закордонний глядач зможе побачити анімацію лише наприкінці року. Але вже тепер її творці всерйоз замислюються над сиквелом. Про те, як створювалася інноваційна для України 3D-анімація і як вона підкорятиме міжнародний прокат, в інтерв’ю розповів продюсер фільму Дмитро БЄЛІНСЬКИЙ.
- Робота над фільмом розпочалася ще 2007 р. Але через кризу в період з 2008-го по
2011-й створення картини довелося призупинити. Під час цієї паузи ми трохи переписали сценарій і провели своєрідну роботу над помилками. Продовжити знімати стрічку вдалося лише завдяки державній підтримці. Остаточний бюджет фільму становив 3 млн дол., з яких 20% — держкошти. Плануємо завершити фільм у листопаді-грудні. Хотілося б, щоб його прем’єра відбулася одночасно в усіх країнах. У закордонному прокаті стрічка вийде під назвою Nicky Tanner & the Fire Blossom. Tanner — це таке відоме старовинне шотландське прізвище, що в перекладі означає “кожум’яка”.
— Чи можливий розвиток українського кіно лише за рахунок приватних інвесторів, без участі Держкіно?
— Ні. Адже першочерговим джерелом фінансування творчості на етапах становлення в будь-якій країні завжди виступала держава. Так було у Франції, Росії і багатьох інших країнах. Саме держава завжди давала старт своїй кіноіндустрії. І тільки потім до кінопроцесу долучаються інвестори. Правда, українське кіно ще не стало для них привабливим бізнесом. Тому й не беруся судити, коли ситуація загалом зміниться на краще. Однак підкреслю, що за нашим проектом дуже уважно стежать кілька інвесторів.
Створення анімаційних фільмів із допомогою комп’ютерної графіки — інноваційний бізнес для України. У нашій країні — це перший фільм, що створюється з допомогою комп’ютерів. Найскладніше для нас завдання — об’єднати творчість і технології. Ще одна складність, із якою зіштовхнулися, — відсутність досвіду виробництва повнометражних фільмів. Адже з часів “Енеїди” (1991 р.) і “Пригод бравого солдата Швейка” (2008 р.) у нас не було створено жодного повнометражного анімаційного фільму. Отож “Микита Кожум’яка та вогняна квітка” — проект довгоочікуваний і необхідний для розвитку української анімації.
— Казка Антона Сіяніки, яка лягла в основу сценарію, створювалася як самостійний твір чи спеціально під фільм?
— Казка й сценарій писалися паралельно. Книжка Антона Сіяніки вийшла 2010 р.
— Не було проблем зі створенням 3D-анімації в Україні?
— Фахівці, котрі працювали над нашим фільмом, уже мали досвід роботи над закордонними 3D-проектами. Тепер збираємо велику команду 3D-аніматорів для конвеєрного виробництва фільмів. Підготували схему, за якою досвідченіші спеціалісти навчатимуть молодих. Знайти в Україні висококласних 3D-аніматорів хоч і складно, але можна. Правда, їх треба збирати по всій країні.
— Чи залучали до роботи над фільмом закордонних фахівців?
— Усі, хто працював над цим фільмом, — українці. Іноземців залучали лише як консультантів. Наприклад, англієць Марк Пінейро допомагав нам із візуалізацією, консультував із технологічних питань. А за порадою Сергія Кушнерова (одного з найкращих українських аніматорів, який давно працює в США) ми змінили зовнішність відьми, що успішно реалізував наш художник-постановник Володимир Михайлов.
Звісно, візуальний бік фільму має величезне значення. Але не менш важлива й сама історія. Увагу міжнародних дистриб’юторів привернув саме сюжет картини. Наші автори створили таку історію, яка зрозуміла практично в кожній країні. І в наших героях кожен знаходить щось своє. Коли азіати бачать принцесу-дівчинку з нашого фільму, їм здається, що вона з Далекого Сходу. Персонажа Рисика сприймають як латиноамериканця. Крім того, фільм знято в найпопулярнішому на сьогодні жанрі — фентезі, що його ми доповнили елементами українського етносу. Закордонна публіка ще не дуже ознайомлена з ним, отож для неї це буде цікавою новинкою.
Дуже важливою складовою успіху фільму є музика. Саунддизайном нашої стрічки займається відомий український композитор Сергій Круценко. А головну пісню фільму виконала Злата Огнєвич, яка представляла нинішнього року Україну на Євробаченні.
— Коли я подивився уривки з вашого фільму, в мене склалося враження, що ви хотіли створити супергероя для дітей молодшого шкільного віку…
— Авжеж. Ми зумисне зробили так, щоб потенційний глядач фільму був трохи старшим за головного героя. У такому тазі глядач зможе дати оцінку вчинкам протагоніста. Тому й історію у фільмі зробили гранично зрозумілою та доступною. Але це не означає, що дорослому глядачеві під час перегляду буде нудно. Наприклад, один композитор сказав, що побачив у нашому фільмі православне коріння: тут обігрується істина про те, що коли добро перемагає зло своєю силою, то воно саме стає злом. Тому ми трішки змінили відому українську легенду й не дали Кирилові Кожум’яці вбити останнього вогняного дракона.
— У кожному мегауспішному анімаційному фільмі останніх років обов’язково є другорядний персонаж — своєрідний генератор гумору. Наприклад, у “Тачках” — це Буксирник, а в “Льодовиковому періоді” — білка. Хто з персонажів вашого фільму примушуватиме глядача сміятися?
— Насамперед — білки, що постійно потрапляють у всілякі смішні ситуації. Крім того, у фільмі з’являється Рисик, який цікаво коментує кожну подію й говорить сленгом. Це дуже жвавий і трохи хуліганистий персонаж. Як і багато інших персонажів фільму, він також змінюється — перетворюється після зустрічі з Микитою. Розсмішить глядачів і наша відьма, яка постійно стає жертвою своїх же злих чарів.
— Чи можливе продовження “Микити Кожум’яки”?
— Плануємо зняти два сиквели. Перший фільм закінчується сценою, в якій починається вже історія Рисика — товариша головного героя. Практично в кожного другорядного героя нашої анімації є захоплива історія, і вона варта окремого фільму. Але сюжет сиквелів ми затвердимо остаточно лише після того, як стане відомим бокс-офіс першої частини. Один із наших дистриб’юторів навіть заявив, що готовий стати співінвестором другої частини.
Автор: Антон Філатов, Дзеркало тижня
0 коммент.:
Отправить комментарий