30 января на сайте Gazeta.ua появился материал, созданный на основе слов бывшего главного инженера центра Сергея Бей-Беспалько. Он описал практически рейдерский захват помещений центра российской фирмой "Саламандра". 7 февраля на сайте газеты "День" появился контр-материал, где замгендиректора центра Иван Козленко обвинял Бей-Беспалько в раздувании скандала на пустом месте, мол, уже уволенный сотрудник недоволен новым руководством.
По своему внекинематографическому журналистскому опыту я примерно представляю происхождение этих двух материалов и почти уверен в том, что истина, как обычно, где-то посередине. Впрочем, вы сами можете прочитать высказывания участников перепалки и занять чью-то сторону.
Gazeta.ua:
В Україні знищується Національний Центр Олександра Довженка. Це золотий запас України - єдине в країні державне підприємство, що опікується збереженням, реставрацією, вивченням і примноженням Національного фільмофонду. Зараз 90 відсотків співробітників звільняють, а приміщення "окупувала" російська фірма, стверджує колишній головний інженер Центру Сергій Бей-Безпалько.
"В Москві є фірма, яка називається творча лабораторія "Саламандра". До останнього часу - це один з найбільших тиражувальників фільмів у Російській федерації. Приблизно в березні 2012 року вони попросились поставити у нас одну чи дві проявочні машини. А влітку вже повністю переїхали зі своїм обладнанням з Москви в Україну. Поставили охорону та двері на замках тільки з одного боку, з їхнього. Тобто, коли ми заходимо, нас мають пускати, а коли вони - то без проблем, - каже Сергій Михайлович.
Він пояснює, Національний центр Довженка має власний цех фільмокопій. Його модернізували в 2009-2011 роках.
"Обладнання закупили на 3 млн. 133 тис. євро. Знаю точну суму як головний інженер. Все працює, але замовлень немає. А "Саламандра" прямий конкурент. І роботи в них вистачає навіть у вихідні. І частково користуються нашим обладнанням. Центр Довженка доводять до банкрутства, - уточнює. - Коли почав протестувати, зіпсував стосунки із керівництвом. Написав листа до Міністерства культури. Комісія з 5-6 людей працювала 16 січня. Вони встановили, що Центр передав в оренду приватному підприємству більше 500 м.кв. без відповідного оформлення. Гроші нашому підприємству не надходять. Директора не було, тому домовились що вони знову прийдуть 22 січня. В цей день їх не пустили, а мене звільнили 23-го. Написали, що "без відома керівництва допустив на територію підприємства невстановлених осіб".
Каже, що бачив наказ № 48, за яким всіх співробітників Центру мають або звільнити або скоротити.
"Там написано, що у зв'язку із завершенням модернізації технічного оснащення" необхідно попередити перерахованих нижче працівників про наступне звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності штату. І перерахували 89 працівників з 93-х. Залишили тільки гендиреткора і його заступників. Але дати в наказі не було. Його у мене забрали, коли звільняли. Знаю, що зараз звільнили реставратора, а без нього фільми реставрувати неможливо", - запевняє Сергій Бей-Безпалько.
В Національному центрі кажуть, що коментар може дати тільки гендиректор, якого зараз немає на роботі.
День (с сокращениями, поскольку интервью касалось не только данной ситуации):
Аби докопатися до істини, ми звернулися за коментарями до заступника генерального директора ДП «Національний центр Олександра Довженка», директора архіву Івана Козленка.
— ...пан Бей-Беспалько стверджує, що про звільнення вже попереджені 89 з 93 працівників! Конкретизуйте, якщо можливо, ситуацію.
— Вона прозора. З 99 штатних працівників Національного центру залишиться 74—75 осіб. Оскільки повністю змінюється структура установи (з виробничого підприємства — на культурно-дослідне), цілі підрозділи зараз приводяться у відповідність міжнародним стандартам. Якщо в структурі архіву існує хімічне виробництво, то це лабораторія, але аж ніяк не цех. Наявність цеху передбачає масове тиражне виробництво, а лабораторія обслуговує те підприємство, до складу якого вона входить. Тобто, архів. З цієї причини, всі працівники, окрім керівного складу, формально підлягають звільненню, і одночасно дві третини з них отримують нові пропозиції роботи. З рештою, чия кваліфікація, професійні можливості не відповідають вимогам оновленого Центру, ми попрощаємося. До речі, що ще симптоматично для службовців держустанов: досі існує думка, мовляв, раз я працюю на державному підприємстві, за будь-яких обставин мене повинні тримати там до другого пришестя. Скоротити або звільнити не мають права. Немає усвідомлення: якщо один фахівець може виконувати 2-3-4 кваліфіковані роботи за КЗпП, то керівництву вигідно залишити в штаті саме його, замінивши чотирьох, менш здібних, або гірше професійно підготованих працівників. А Центр Довженка — все ж таки госпрозрахункове підприємство. Значну частину грошей ми повинні заробляти самі...
— Колишній головний інженер Центру також інкримінує новому керівництву підприємства незаконну здачу в оренду ПП «Саламандра Україна» 500 кв. м. виробничих площ, стверджуючи, що гроші за оренду до бюджету не надходять. Що скажете з цього приводу?
— У 2000-х оренда була одним із основних фінансових джерел існування Центру. За старим законодавством, державне підприємство, яке здавало в оренду свої службові приміщення, 70 відсотків доходу залишало собі, 30 — перераховувало державі. Національний центр Олександра Довженка не фінансувався державою, і за гроші, зароблені від здачі в оренду виробничих площ, повинен був утримувати фільмофонд. Після змін у законодавстві змінилася і ця пропорція. Тепер 70 відсотків прибутку від оренди надходить до державної скарбниці, 30 — поповнює бюджет Центру. При такому розкладі підприємство вже не могло утримувати колишній штат. Стало очевидним, що оренда не є основним джерелом заробітку, і державний архів не виживе в ситуації, яка створилася. 2010 року набрала чинності постанова про надання фінансової підтримки Центру з держбюджету.
— Головний інженер Бей-Беспалько міг не знати про це?
— Звичайно ж, він знав. Навіть зараз непрофільна діяльність приносить нам більший прибуток, аніж виробництво. Бей-Беспалькові відомо також, що згоду на оренду дає Міністерство культури, що договір про оренду укладає не підприємство, а Фонд держмайна з орендарем. Центр — лише третя сторона, що дає згоду на угоду. ПП «Саламандра Україна» орендувало приміщення на законних підставах і розміщує там своє виробництво. Воно — одна з чотирьох фірм на нашій території, яким надаються такого роду послуги. Ось і вся історія.
— І останнє. Чи міг головний інженер підприємства приймати міністерську комісію під час відсутності генерального директора Центру і його заступників? І чи за це Бей-Беспалька звільнили з роботи, як він стверджує?
— За відсутності керівництва ніхто з працівників не уповноважений діяти таким чином, хоч яка б комісія прийшла на підприємство. Це перше.
Друге. Розпорядження Міністерства культури було оформлене з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, причину перевірки вказано не було.
І третє. Колишнього головного інженера Центру С.М. Бей-Беспалька було звільнено «за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, які є змістом його трудової функції, покладеної на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, про що він неодноразово попереджався раніше. Беручи до відома, що раніше до нього застосовувалася міра дисциплінарного покарання — догана». Це дослівна цитата з наказу. Ідеться про саботаж наказів і доручень керівництва. Чисельні виробничі наради з приводу бездіяльності головного інженера і безпідставного перевищення ним повноважень не дали жодних результатів.
0 коммент.:
Отправить комментарий