Втім, зі «Змивайся» у «Вартових легенд» є дещо спільне – це «особливі», не характерні для DreamWorks проекти. Мультфільм про щурів в каналізації робився британської студією «Aardman», що створила культові пластилінові мультфільми – «Уоллеса і Громіта» і «Втеча з курника». І «Змивайся» особисто мені здається одним з найкращих мультфільмів під вивіскою DreamWorks, але зовсім не те здається керівництву студії. Їм не сподобалися збори, і співпрацю з британцями було припинено.
DreamWorks, як відомо, спеціалізується на мультиках про тваринок. Вони роблять вдалі одиночні проекти, і потім випускають кілька сумнівної якості сиквелів. Якихось революційних ідей на цій студії шукати нікому не спадає на думку. Хіба що майбутні «Croods» виглядають цікаво, але про них будемо говорити вже навесні. А поки – перший за довгий час нестандартний проект DreamWorks. Замість звіряток нам показали казку.
Спробуйте згадати відомі казкові мультфільми. Звичайно ж, це «Білосніжка», «Аліса в країні чудес», «Пітер Пен», «Русалонька» – всі класичні представники діснеївської школи. Останній в цьому ряду, вже як зразок декадансу, – «Аладін» 1992 року. Тоді в кінотеатрі останній раз була показана намальована казка. І почалася епоха історій про звірів, авантюристів і монстрів. Я вже писав про це в рецензії на «Рапунцель», і саме діснеївська історія про Златовласку («Принцесу і жабу» можна вважати розминкою) стала першим казковим мультфільмом за останні 20 років. Але тепер Disney випускає «Ральфа-руйнівника», і, здається «Рапунцель» була не початком нової ери казок, а випадковим непорозумінням. Однак, естафету казкаря несподівано приймає DreamWorks, на якій, мабуть пройшла масова перекваліфікація аніматорів – відучувались малювати хвостатих і рогатих і згадували, як виглядають люди.
Немає провини художників, сценаристів і режисера в тому, що їх мультику довелося змагатися з декількома хітами. Вони зробили, що могли – «Вартові» вийшли динамічними, гуморними і захоплюючими. Історія боротьби проти Бабая схожа на американські гірки – в один момент всі веселяться, підколюють один одного і бадьоро збираються на битву зі злом, але вже через хвилину морок і страхіття завдають їм нищівної поразки і надія на перемогу практично вмирає. Можливо, для дітей такі коливання були надто круті, але те, що сценаристи намагалися тримати глядача в напрузі, помітно. Всі персонажі виявилися здатні літати тим або іншим способом, і це було використано по максимуму для 3D-анімації – всі динамічні і бойові сцени відбуваються в повітрі, умовна камера носиться, як божевільна, і здається, навіть головний «пташиний» мультфільм «Ріо» виявився менш повітряним, ніж «Вартові». І, хоча віражі і падіння виглядають чудово, з самим 3D явно вийшла промашка. Об’єм невиразний, занадто багато трьохмірних деталей збивають фокус, а знаменита тьмяність 3D-кадру в дитячому мультику дратує ще більше.
Але не в технологіях справа, коли ми говоримо про успіх чи невдачу мультфільма. Головне – це історія і обов'язковий урок, який дитина виносить з кінотеатру. Історію найкраще описали на «томатах»: «Месники» для початкової школи ». А «урок» мені повідомила після сеансу дочка: «Мультфільм вчить не боятися своїх страхів». І це до біса правильний урок.
Денис Куклін
0 коммент.:
Отправить комментарий